Президентські вибори в Україні 2019: батл медіа

 

Більшість українських ЗМІ мають власників та лобіюють їхні інтереси, створюють позитивний імідж певним політикам, та знищують так званими «скандальними розслідуваннями» їхніх опонентів. Президентські вибори в Україні 2019 стали таким собі батлом медіа, на меті якого – привести до влади свого кандидата.

 

ЗМІ для особистих потреб

Переважна частина українського медійного простору приватизована крупними фінансовими групами. Редакційна політика ЗМІ формується в залежності від політичних вподобань власників. За словами політолога Андрія Шуліки, така ситуація спостерігається в багатьох демократичних країнах.

«Набагато гірша ситуація складалася б, якщо б провідні медіа належали одному власнику, або державі. Тоді ми могли би бачити тотальну пропаганду. Нині українські медіа досить часто прямо заявляють про свій політичний напрям, а виборець може обирати канал залежно від своїх власних політичних вподобань.»

Засоби масової інформації часто використовуються для лобіювання інтересів певних політичних сил. Це відбувається за рахунок джинси (прихованої реклами), коли в новинних матеріалах розповідають виключно позитивно про політика, якого підтримує засіб масової інформації. А також за допомогою так званих «журналістських розслідувань», де висвітлюють негативні сторони діяльності опонента.

«Медіа завжди відіграють велику роль у формуванні іміджу політиків. Кандидати використовують всі види медіа простору: телебачення, друковані засоби, Інтернет-медіа. ЗМІ є фактично основною формою взаємодії кандидатів та виборців. Крім ЗМІ є мітинги, зустрічі та інші форми прямих зустрічей з виборцями, але вони не в змозі охопити таку велику кількість виборців, яку забезпечують ЗМІ.» — пояснює політолог Андрій Шуліка.

Ресурс «По той бік новин» розробив інфоргафіку, де показав, кому належить переважний пакет власності українських ЗМІ, а також які медіа, експерти пов’язують з іншими людьми, аніж бенефеціарний власник, про що свідчить контент цих ЗМІ та редакційна політика.

 

Скандальна правда чи дешевий піар?

Найскандальнішими спробами знищити опонента на президентських виборах 2019, за рахунок так званої «викривальної журналістики», стали матеріали телеканала «Прямий», який пов’язують з Петром Порошенком, та телеканалу “1+1”, який належить Ігорю Коломойському, зв’язок з яким приписують кандидату Володимиру Зеленському.

25 січня в ефірі телеканалу «Прямий» вийшов відеопроект «ЗЕлене світло для Коломойського».Телеканал назвав цю роботу документальним фільмом. У матеріалі розповідають про творчу діяльність Зеленського, його співпрацю з телеканалами «Інтер» та «1+1», роботу на російський медіаринок та зв’язки з олігархом Ігорем Коломойським.

На разі відеозапис недоступний (його вилучили), оскільки на нього поскаржився телеканал «1+1».

24 березня в ефірі телеканалу «1+1», в програмі «Українські сенсації», виходить матеріал «50 відтінків Порошенка», який назвали журналістським розслідуванням. У ньому розповідають про вбивства, шахрайство, відмивання грошей, ухилення від податків, незаконне збагачення, наркотрафік, торгівлю людьми, до яких причетний Порошенко та його оточення.

«Це класичні форми чорного піару спрямованого проти опонента. Під час кожних виборів в Україні виходили подібні «журналістські розслідування», які висвітлюють діяльність опонента виключно з негативної сторони. Просто якщо раніше це були статті, то в сучасних умова виборів 2019 ми бачимо явну війну телеканалів, які підтримують певних кандидатів. Це все — лише спосіб чорного піару. Хоча, варто зазначити, що ефективність від таких розслідувань не дуже висока. Через те, що розслідування виходили на медійних майданчиках опонентів, обізнані виборці сприймали ці матеріали лише як спосіб чорного піару проти опонентів.» — зазначає політолог Андрій Шуліка.

 

Фейки в українських ЗМІ

Особливістю президентських перегонів 2019 стало активне розповсюдження фейків.

На цьому фото Петро Порошенко нібито тікає від людей в Житомирі. Цю інформацію розповсюдили декілька українських видань.

Спростував фейковий знімок його автор — житомирський фотограф Леонід Шевчук. Він зробив допис у Facebook, до якого прикріпив оригінали фотографій з житомирської зустрічі Президента.

На фото помітно, що Президент йде назустріч натовпу, а не тікає від нього.

А тут Володимиру Зеленському намагаються приписати співпрацю з Росією. Мовляв, права на його відеоролик-звернення належать російській компанії. Цей фейк також поширили декілька українських видань.

Насправді ж російська компанія «Kedoo Entertainment Russia» не володіє правами на цей відеоролик. Оригінальне звернення Зеленського показали в російському ток-шоу «60 хвилин», після чого на нього, разом з іншою частиною ефіру, заявила права компанія «Kedoo Entertainment Russia». Юристка Ольга Деркач пояснила у Facebook, що російська «Kedoo Entertainment Russia» є фактично піратом, який вишукує в мережі контент, вироблений іншими, але показаний російськими каналами, та маркує його як свій.

 

І попрацював і попіарився

Не забули кандидати використати для піару і свою нинішню основну діяльність. Під час виборчої кампанії Порошенко використовує офіційні заходи для презентації себе як кандидата. ЗМІ висвітлюють це як діяльність чинного Президента, але, по факту, транслюють його агітаційні лозунги.

Зеленський так само використовує свою професійну діяльність у якості піару: благодійні виступи «95 кварталу», трансляція на «1+1» концертів та фільмів за участю Володимира Зеленського.

«Це були форми агітації, але вони не порушували законодавство України. Кандидати намагалися найбільш ефективно використовувати ті ресурси, якими вони володіли. Те, що Порошенко є кандидатом в Президенти України, згідно до законодавства України, не зобов’язує його не виконувати повноваження діючого Президента України, тому він може офіційно планувати свої візити в регіони України не тільки як передвиборчу агітацію, а й як робочі візити Президента України, які висвітлюють ЗМІ.»

«Так само й у Зеленського: статус кандидата в Президенти не забороняє йому працювати в будь-якій сфері. Й володіючи можливостями для проведення благодійний концертів — він їх просто використав. Часто кандидати в Президенти возять за собою на мітинги представників шоу-бізнесу, які виступають з благодійними концертами після агітаційних заходів кандидатів. Просто особливості персони Зеленського дозволяють йому й самому виступати на подібних заходах. ЗМІ висвітлюють такі події і як агітацію, і як виступи представників шоу-бізнесу.» — пояснює політолог Андрій Шуліка.

 

Як не стати жертвою маніпуляцій

Вберегти себе від маніпуляцій можливо. Для цього варто перевіряти інформацію. Побачивши новину у ЗМІ, в першу чергу, треба звертати увагу на кого посилається автор матеріалу, звідки дізнався цю інформацію.

«Ключове в новині — джерело інформації. Якщо воно офіційне — більше шансів, що інформація достовірна. Наприклад, соціальні мережі не є надійним джерелом. Побачивши новину, треба подивитися, як її висвітлювали інші ЗМІ, порівняти, як було подано інформацію.» — радить медіа експертка Наталія Виговська.

Допоможуть знайти інформацію спеціальні сервіси. Перевірити фото можна за допомогою функції Google пошук подібних фото. Таким чином можна знайти первинне фото, першоджерело, звідки світлина була взята.

Важливо вміти відрізнити новину від джинси, прихованої реклама, що подається під виглядом журналістського матеріалу.

«Джинса може бути агітацією та контрагітацією. В джинсі завжди відстоюється лише одна точка зору, виключно позитивна, або негативна, зважаючи на те, чи це є агітацією, чи контрагітацією. Матеріали, які відносяться до джинси, не мають суспільної значущості, суспільного інтересу. Якщо ви ставите собі питання: навіщо я це читаю? І відповідь — не знаю, тут два варіанти: або це просто не професійно написана неважлива новина, або це – джинса» — зазначає Наталія Виговська.

Джинсові матеріали можуть бути перепублікованими іншими засобами масової інформації без змін. Тому Наталя Виговська радить шукати матеріали за заголовками, або короткими цитатами зі статті, щоб побачити, чи є подібні тексти в інших медіа. Гігієна у підході до вибору інформації є вкрай важливою під час передвиборчих кампаній. Дуже багато подається неперевіреної інформації, без вказаних джерел інформації, або з посиланням на сумнівні джерела. В таких новинах, зазвичай, порушується стандарт повноти, коли інформація подається фрагментовано, і це вже є маніпуляцією.

Авторка Яна Стойкова