Історія бійця з Грузії, який воює за Україну

фото Богдан Антоненко

— У війні проти Росії, на боці грузинів, воювали українські хлопці. Багато з них загинули у боротьбі проти російського свавілля. Тепер я в Україні. Щоб віддати борг тим, хто помер за мою країну — говорить грузинський боєць-доброволець з позивниy “Грузин”.

Життєвий шлях цього борця за незалежність України не був пов’язаний з війною. Його цивільна професія, яку він дуже любив, — інженер-механік. Навіть коли пішов в армію, то просився в інженерні війська. Щоб будувати, конструювати. Та життя розпорядилось інакше.

У 1991 році в Грузії заколотники, при підтримці Росії і військ Закавказького регіону, почали наступ на тодішнього грузинського президента Звіада Гансахурдію. Тоді ж і розпочалися смути в Осетії. “Грузину” довелося взяти в руки, ненависну до того часу, зброю, щоб зберегти цілісність країни. Та, на жаль, перемогли російські найманці і владу захопив Шеварднадзе. Це призвело до застою країни на довгі роки. Людей, які боролися з заколотниками, почали переслідувати, саджати в тюрми. Тому “Грузин” змушений був втікати. Поїхав в Москву, туди, де його ніхто не шукав. Коли розпочалася агресія Росії проти Чечні, він пішов воювати на боці чеченців. Там познайомився з українськими хлопцямиз УНА-УНСО, які теж підтримували чеченців. Їх об’єднав спільний ворог.

— Я тепер порівнюю війну в Чечні і в Україні, та дивуюсь ситуації, яка склалася: чеченці не мали Градів, танків, гелікоптерів, коли на них напала Росія, вони бились до останньої краплі крові усіма підручними засобами, не боячись озброєної до зубів армії. Кремль своєю жорстокістю, підкупом, вбивствами мирних жителів зумів подолати цей волелюбний народ. Що відбувається в Україні? Величезна територія з багато мільйонним населенням здає Крим без жодного пострілу. Хоча, можна було відправити 500 озброєних солдатів, арештувати організаторів заколоту, блокувати їхні залоги, когось навіть розстріляти. І Крим був би українським!

Така ж ситуація, за словами “Грузина”, і з Донбасом. Горстка сепаратистів захопила східні міста. Вище керівництво нічого не робить, зраджує свою державу. Хоча, 200 спецпризначенців могли б покласти край окупації частини Донецьких і Луганських областей. Адже сепаратисти, як і їхні кремлівські вилупки,- боягузи. Вони бояться сили і люблять боротися зі слабкими, або з тими, де є міжусобні чвари. Все про Україну…

Російських найманців прикривали ті, хто лобіює інтереси Путіна в українській владі. Тільки ніхто з них не покараний. Чеченці зубами вигризали землю від російських окупантів, а більшість українців байдуже спостерігає як убивають їхнє майбутнє.

— Тільки не потрібно плутати “кадировців” з чеченцями. Перші — це зрадники чеченського народу, такі ж, як і їх президент. Продались за гроші москалям. Вони забули як росіяни вбивали їхніх сестер, матерів, гвалтували, крали. А тепер ці “псевдо ічкерійці” служать вбивцям своїх батьків.

Воюючи в Пісках з 2015 року він був надзвичайно здивований відсутністю професійної української армії. Його дивувала повна непрофесійність і відсутність бажання СБУ боротись з сепаратистами. Більшість офіцерів і рядового складу армії не хочуть і не вміють воювати, їм наплювати на війну. Для них головне протриматись, щоб отримати пільги від держави.

Під час боїв 2016 року у Мар’їнці деякі командири ЗСУ доручали “Грузину” командувати своїми підрозділами, позиціями. Там, де був він, завжди панувала дисципліна, ніхто не зловживав алкоголем, хлопці вміло і професійно воювали з російськими окупантами.

Ще один грузинський доброволець “Тбілісі”, який разом з “Грузином” бореться за незалежність України, розповідає, що майже 90 відсотків грузин підтримують наш народ. Грузинські спортсмени на Олімпіаді тримали в руках жовто-блакитний стяг. А під час матчу з регбі між збірними Грузії і Росії, коли лунав гімн, грузинські вболівальники піднялися і співали гімн України, тримаючи в руках наші прапорці. Його дивує, чому Україна, одна з найбагатших країн Європи, живе найбідніше. Тут є все, і водночас нічого. Тут хлопців та дівчат, що йдуть воювати не за гроші, влада переслідує, саджає в тюрми.Україна єдина країна в світі, де війну веде народ, а не держава.

Автор Михайло Ухман